Про проєкт

Даний проєкт має на меті визначити, як змінюються щоденні практики дитинства під впливом COVID-19 в українських містах. Для цього проєктна команда проводить соціо-антропологічне дослідження із застосуванням новітніх методів та підходів (таких як віддалена етнографія, мапування та відеографія самими дітьми).
Результати дослідження дозволять визначити, які зміни відбулись у таких сферах життя дітей, як формальна та неформальна освіта, гра та вільний час, перебування вдома та поза домом, стосунки з рідними та друзями у зв'язку з карантинними обмеженнями, та будуть корисні всім, хто спілкується чи працює з дітьми та для дітей.

Проєкт реалізовано за фінансової підтримки Українського культурного фонду

Більше про проєкт

Результати

  • Переважна більшість опитаних дітей (80.5%) вважають, що пандемія вплинула на їхнє життя. З них 53.4% вважають цей вплив помірним, а 27.1% - помітним. Кожен п’ятий респондент (19.3%) вважає, що пандемія зовсім не вплинула на їхнє життя або він був дуже незначним.

  • “Говорили носити маску й менше ходити де є люди, тримати дистанцію. Але я й так живу у печері. Я був створений для карантину! А ще можна не ходити в магазин”
    (Остап, 12 років, Львів)

  • Кожна десята дитина описує свій емоційний стан під час карантину як пригнічений, кожен сьомий каже про піднесений. 74% респондентів оцінюють свій емоційний стан нейтрально. Можемо припустити, що дана нейтральність частково може бути і сумарною оцінкою, тих негативних та позитивних настроїв, які могли відчувати діти у різні періоди карантину.

  • “Із математики до карантину у мене було все добре, а на карантині стало погано. Матеріал погано пояснювали чи я не розумів. З українською теж почалися проблеми”
    (Нікіта, 12 років, Одеса)

  • Читання залишається у ТОП-3 списку хобі наодинці для сучасних дітей. І навіть якщо змінюються джерела — так, більшість дітей під час інтерв’ю згадували, що читають комікси та фанфіки онлайн, і дуже рідко хто згадував паперові книги — все ж зазначений вид заняття не зникає.

  • “На карантині я вийшла гуляти і зрозуміла, як сильно я закрилась. Не було бажання особливо спілкуватись. А школа, вона дає спілкування, вона дає маленьку дружбу”
    (Ярослава, 15 років, Київ)

Більше результатів

Переглянути та завантажити повний звіт по проєкту

Запис онлайн-презентації результатів дослідження можна переглянути на YouTube каналі Дитячих Географій:

Методологія

В фокусі дослідження — щоденне життя дітей трьох вікових груп (9-11, 12-14 та 15-16 років) та їхні трансформації під впливом нових умов (онлайн навчання, соціальна дистанція, хвороби близьких тощо).

Для того, щоб визначити, як COVID-19 вплинув на повсякденне життя дітей
великих українських міст, ми проводимо комплексне дослідження у три етапи, включаючи безпосередньо поглиблене спілкування з дітьми.

Більше про методологію

 

Команда

Тетяна Саніна

Соціологиня, координаторка кабінетного та кількісного етапів

Випускниця НаУКМА, магістрка соціології, керівниця Ресурсного центру для дітей та підлітків «Чародім», тренерка, авторка науково-популярних статей, дослідниця дитинства, сімейна медіаторка, учасниця волонтерського проекту Ліга медіаторів України, супервізорка та менторка медіаторів, членкиня Асоціації сімейних медіаторів України, старша викладачка кафедри соціології НаУКМА, продюсерка кіно- та відеопроектів. Авторка соціально-психологічних романів із серії «Історії медіації».

Сфера інтересів: соціологія дитинства, розвиток емоційного інтелекту, теорія множинного інтелекту, ненасильницьке спілкування (NVC) та відновне правосуддя.

Хобі: соціальні танці (сальса, сон, зук), мінімалістичний біг та вітрильний спорт.

Читати більше

Юлія Соболь

Проєктна менеджерка, дослідниця дитинства

Менеджерка культурних проєктів, організаційна координаторка ГО
"Культурні географії". Починаючи з 2015 року, Юлія активно залучена у сферу культурних та інноваційних освітніх проектів для дітей та підлітків, як співзасновниця ініціативи “Дитячі географії”, що покликана звернути увагу на присутність дітей у міському просторі та надати їм необхідні інструменти для розуміння ключових процесів у місті і суспільстві. Протягом трьох років активної роботи у цьому напрямі було втілено більше 10 унікально створених проектів, які дозволили дітям отримати нові знання та навички у застосуванні мистецьких та дослідницьких методів, у співпраці з провідними культурними інституціями в Україні та за кордоном. Свій диплом, над яким у 2017-18 рр. Юлія працювала на магістерській програмі з соціології та соціальної антропології Центральноєвропейського університету в Будапешті, Угорщина, присвятила “дитячій темі”: дослідженню практик самостійного пересування дітей містом.

Читати більше

Тіна Полек

Антропологиня, координаторка якісного етапу

Кандидатка історичних наук. Співзасновниця ГО “Центр прикладної антропології”, діяльність якої спрямована на проведення актуальних антропологічних досліджень та інституціоналізацію соціокультурної антропології в Україні. Членкиня Європейської Асоціації Соціальних антропологів (EASA - European Association of Social Anthropologists). Бізнес-антропологиня в компанії “Die Kulturtäger”.
Авторка книги “Дитяча книжечка про українські традиції” (Дуліби, 2018, 64 с.), наукових антропологічних досліджень та науково-популярних статей з історії антропології, міської антропології, цифрової антропології, корпоративної антропології тощо. Веде просвітницький україномовний телеграм-канал “Антропологинька”.

Читати більше

Марія Матяшова

Комунікаційна менеджерка проєкту

Комунікаційниця Міжнародного фестивалю про права людини Docudays UA. Працювала з Представництвом Фонду Гайнріха Бьолля в Україні, Центром урбаністичних студій, інтернет-виданням texty.org.ua та ін.

Наталія Шульга

Ілюстраторка, розробниця візуального стилю.

Працює над книжковими ілюстраціями та обкладинками, зокрема для видавництв CANactions, ВАРТО, Port.agency, ілюстраціями для ГО Urban Curators, SIDAA, MOM, Інженерний тиждень та інших.

Партнери